Як команда Labgramm масштабувала лідогенерацію для компанії з продажу сонячних станцій за відсутності доступу до CRM
Офіційні сертифіковані партнери Google & Meta
Клієнт прийшов до нас із чинним рекламним кабінетом, який раніше вела інша команда, і чіткими орієнтирами: бюджет близько $500 на місяць, розподілений на чотири напрямки — сонячні станції, вакансії у відділ продажів, комплекти обладнання та теплові насоси. Їхня ціль була щонайменше 5 проданих станцій щомісяця.
Наше завдання виходило за межі простого ведення реклами. Потрібно було перейняти кабінет, розібратися в попередній звітності, вибудувати прозору систему фіксації лідів і найголовніше — тримати курс на реальний бізнес-результат клієнта, а не лише на красиві цифри в рекламному кабінеті. Останнє, як виявилося дуже швидко, стало головним викликом усього проєкту.
Перша особливість цього кейсу — клієнт із самого початку не дав доступу до власної CRM і надалі послідовно не розкривав дані про продажі чи окупність реклами. Тобто ми могли бачити, скільки коштує лід, але не могли напряму відслідкувати, скільки з цих лідів справді ставали клієнтами.
Замість того, щоб працювати наосліп або наполягати на неможливому, ми побудували альтернативний варіант обліку: передачу лідів через Telegram-бота та Google Таблиці, з щотижневою (щопонеділка) та щомісячною звітністю. Це дало нам хоч якусь структуру, коли прямої інтеграції з CRM ми не мали й це не передбачалося.
Далі у нас була системна робота з інструментами лідогенерації. Ми пройшли шлях від зовнішнього квіз-сервісу на старті до нативних лід-форм Meta, а в 2026 році свідомо повернулися до квіз-воронки — вона давала якісніших лідів, а не просто дешевших.
Паралельно ми не боялися переглядати структуру напрямків: прибрали неефективний напрямок «комплекти» і натомість запустили станції резервного живлення, які згодом стали найдешевшим і найстабільнішим джерелом лідів у всьому кабінеті.
Креативний підхід також ітеративно розвивався: від статичних банерів до відео, потім до відгуків реальних клієнтів, і зрештою до недорогих «приманкових» оферів (наприклад, інвертор чи панель за символічну ціну), які давали відділу продажів більший об'єм лідів для самостійної кваліфікації.
Але справжнім рішенням стала відповідь на головний бар'єр проєкту — відсутність видимості якості лідів. Ми формалізували власну рамку MQL/SQL (кваліфікований лід / лід, готовий до угоди) і почали рахувати вартість кваліфікованого ліда окремо від вартості ліда взагалі. Це був спосіб компенсувати відсутність наскрізної аналітики: якщо клієнт не готовий поділитися даними про угоди, агенція будує власні проксі-метрики й наполегливо регулярно запитує зворотний зв'язок по якості лідів. Звісно, це не закрило розрив повністю, але суттєво його скоротило.
Цифри показують, що системний підхід працює навіть в умовах обмеженої видимості. Станції резервного живлення, запущені в грудні 2025, швидко стали найдешевшим і найстабільнішим напрямком, часто нижче $1 за лід, і саме вони тягнули загальну динаміку кабінету вниз по вартості.
Сонячні станції залишались стабільно найдорожчим напрямком відносно KPI клієнта (ціль ≤$3.15/лід): у слабші тижні вартість підіймалась до $6.7–10, хоча в найкращі періоди (у серпні 2026) опускалась до $2.2. Загальний місячний бюджет за час співпраці зріс приблизно вдвічі — з $500–700 на старті до $1100–1350 у 2026 році, а серпень 2026 став одним із найдешевших місяців усієї співпраці: 609 лідів на суму $625, середня вартість ліда $1.02.
Але найважливіша цифра це не вартість ліда, а його якість. Частка лідів, що конвертувались у підписані договори, зросла з приблизно 2% у квітні 2026 до приблизно 6% у червні–серпні 2026. Це втричі краща конверсія, здобута без прямого доступу до CRM виключно завдяки проксі-метрикам і систематичній роботі зі зворотним зв'язком.
Отже, дешевий лід не дорівнює результату для бізнесу, і це найпоширеніша пастка в B2C-нішах із довгим і дорогим циклом угоди, у нашому випадку це сонячні станції, теплові насоси та подібні продукти. Рекламний кабінет може демонструвати відмінну вартість ліда, залишаючись при цьому повністю сліпим щодо того, що насправді відбувається на етапі угоди.
Коли клієнт свідомо обмежує доступ до даних, у агенції є вибір: змиритися з невизначеністю або побудувати власну систему проксі-показників і послідовно, місяць за місяцем, відстоювати прозорість. Ми обрали другий шлях, і саме це дозволило не лише утримати довготривалі стосунки з клієнтом, а й досягти вимірного, хоч і поступового, покращення конверсії лідів у реальні угоди.
